19 листопада в ДНЗ “Веселка” проходив семінар для вихователів Бориспільського району на тему: “Шляхи формування патріотично-налаштованої особистості умовах ДНЗ”. В семінарі приймали участь методист РМК Сьомак С.П. та 27 вихователів району.
Завідуюча ДНЗ “Веселка” Давидова В.І. презентувала заклад гостям. Вихователі старшої групи Омельченко Т.В. та Суржик Л.М. разом з вихователями середньої групи Маринченко О.О. та Нерушко Ю.М. підготували тематичне заняття ” Ми – діти твої, Україно!”.
Діти старшої групи відтворили проміжок часу від Шевченківських днів до сьогодення.
Україна – це Богом дана нам земля. Століттями український народ виборює свою волю. Бути вільною державою.
Під музику заходять до залу діти «селяни» одягнені в простий одяг, несуть в руках лопату, вузлик з глеком, граблі, коси. Імітуючи втомленість після важкого робочого дня. На обличчі журба. Встають півколом зажурені. Слухаючи пісню. Тихо грає музика. Зав’язується розмова «селян».
Селянка: Кажуть, що є чоловік на Україні, який говорить про волю!
Селянин: Наша воля там на небі.(дивиться на небо)
Селянин: Воля … гм як це воля? Це бути вільним від пана?!
Селянка: У пана є все. А у нас лише крихти зі столу панського,якщо перепадуть.
Тихенько підкрадаючись підходить пан прислухається. «Селяни» помітивши пана розходяться! (діти сідають).
Пан: Ото роботяги, про що їх голови забиті. Воля їм! Ось де вона воля (показує кулак). Завтра будете робити в мене без відпочинку. Гляди волю побачите у вісні! (обурено вигукнув пан)
Вибігають хлопці та дівчата на вечорниці. Деякі дівчата та хлопці стоять осторонь імітуючи лузають насіння. А решта розмовляють.
Дитина: Виходьте дівчата! Виходьте хлопці!
Дитина: Будемо в вами Україну прославляти. Український танок танцювати.
Танок «Гопак»
Жінка мотає ляльку – мотанку. Дівчинка бере ляльку і бережно її притискає до грудей.
Дочка: Мамо, розкажіть мені про бабусю, як вона була молодою та про дідуся.
Жінка й дівчинка сідають.
Мати: Бабуся була доброю жінкою, гарно співала, її всі поважали. Чим могла тим всім допомагала. Зосталася вона молодою з двома дітьми на руках А дідуся твого забрали в тюрму.
Дочка: За що?
Промовчала жінка.
Мати: Неси но мені доню, сорочку дідусеву та і лист його. Це все що залишилося на згадку. По тюрмам він сидів за «правду » за «свободу».
Донька: Мамо,прочитайте того листа.
Жінка розкриває трикутничок – лист та читає.
Звучить Гімн України
Діти середньої групи разом з вихователем проходять під прапором. Вистроюються в колонку. Вихователь читає молитву.
Вихователь: О Боже єдиний, здійсни мою мрію
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім’я ,
В усіх нас одна Батьківщина,одна,
Одна і єдина, як вічна любов.
За неї ще пращури лили свою кров,
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вільній країні ми з вами росли.
За неї Шевченко ще Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав,
Писав і благав у свого народу
Щоб не проспав України свободу
Бо звір стоголовий уже не дрімає
І пазурі гострі у серце впиває.
Не дай йому Боже, не дай розірвати,
Не дай, щоби брат йшов війною на брата
Прожени той туман, що укутав усіх.
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишилась одна, неподільна,
І стяг синьо – жовтий здіймавсь аж до неба,
А більше для щастя нічого не треба!
Лунає пісня «Діти України». Діти виконують патріотичний танок. Викладають прапор із стрічок. Встають рядочком розповідають вірші.
В кінці заняття Омельчено Т.В. навчала дітей робити ляльку-мотанку Янгола.
Діти успішно справились із завданням, та подарували своїх Янголят волонтеру Дзюбі Наталії Григорівні, яка передасть їх воїнам АТО. Також завідуюча В.І. передала альбом з дитячими малюнками та картину “Моя Україна!” 
Ведуча: Шановні гості, запалимо свічку пам’яті про тих хто загинув захищаючи свою Україну.
Хвилина мовчання. Дорослі тримають свічки а діти янголів. Запис пісні «Молитва за Україну!». Просимо дорослих віддати «янголів» бійцям на війну. Янголів складаємо в коробку.
Тут де ми живемо наш рідненький край. Боже, Україні щастя й долю дай.